English Club "The Fantastic in Literature"

Час від часу ми чуємо запити про вивчення англійської в бібліотеці, про розмовні англомовні клуби, про зустрічі на теми містичного-цікавенького. І от якось ми зустрілися з Вірою Скуратовою, літературознавицею та культурною менеджеркою, – і дізналися, що Віра – ще й вчителька англійської.

І понеслося… Спочатку була ідея: “а чом би й не створити Skovoroda Library Speaking Club?!”. Ця ідея трансформувалася в English Club "The Fantastic in Literature".

Це не клуб про фантастику і не обов’язково клуб для тих, хто читає фентезі. Ми говоритимемо про те, як література створює відчуття дивного, неможливого, моторошного, неймовірного чи надприродного – і що відбувається з текстом, коли реальність у ньому починає поводитися не зовсім як реальність.

Матеріалом для розмови може стати будь-яка книжка: від Шевченка чи Лесі Українки до сучасного роману, горору, магічного реалізму, фентезі або цілком реалістичної історії. Наприклад, ми можемо прочитати реалістичний роман і поговорити про те, що саме в ньому здається неймовірним, дивним або майже фантастичним.

Спільною теоретичною оптикою для клубу стане «Вступ до фантастичної літератури» Цвєтана Тодорова. Учасники отримають текст заздалегідь, але читати його повністю не обов’язково: на зустрічах ми працюватимемо з короткими фрагментами й окремими тезами з книги.

Основна мова клубу – англійська. При цьому ми працюватимемо не лише над розмовою: вправи й обговорення будуть побудовані на реальному мовному матеріалі – лексиці, collocations, phrasal verbs і граматиці рівня Intermediate. Мовна робота буде частиною занять, але не відокремлюватиме їх від розмови про літературу.

На кожній зустрічі учасники також матимуть можливість коротко представити книжку, яку вони прочитали, використовуючи лексику й мовні конструкції з конкретного заняття. Якщо не знаєте, що читати, бібліотека готуватиме тематичні добірки – наприклад, «що почитати моторошного», «що почитати про магічне», «що почитати про неможливе».

Спеціальна підготовка з літературознавства не потрібна. Так само немає формального обмеження за рівнем англійської: завдання будуть організовані так, щоб до розмови могли долучатися учасники з різним рівнем підготовки.

Для складних теоретичних питань передбачено короткий окремий час для розмови українською – щоб мовний бар’єр не заважав обговорити те, що справді хочеться обговорити.

Зустрічі: раз на два тижні

Тривалість: 1,5–2 години

Мова: переважно англійська

08.09 о 18:30 Вступна лекція. Фантастичне в українській літературі (українською мовою)

Що ми називаємо фантастичним у літературі? Чи обов’язково фантастичне пов’язане з магією, вигаданими світами або надприродними істотами?

Фантастичне може бути дуже різним. Це може бути моторошне, коли звичний світ раптом стає загрозливим; дивне, коли події порушують наші уявлення про те, як має працювати реальність; магічне, коли надприродне стає частиною повсякденного світу; чудесне, коли неможливе приймається як факт; або ж ситуація, в якій до останнього незрозуміло, чи сталося щось надприродне насправді, чи для цього є інше пояснення.

Саме ці відмінності дозволяють говорити про фантастичне не лише як про окремий жанр, а як про особливий спосіб побудови й сприйняття художнього тексту.

На лекції розглянемо, як різні форми фантастичного працюють в українській літературі – від Шевченкового «Великого льоху» та «Сну» і «Лісової пісні» Лесі Українки до сучасного українського фентезі та фантастики.

Однією з основних теоретичних оптик стане концепція фантастичного Цвєтана Тодорова з його «Вступу до фантастичної літератури». Тодоров пропонує розрізняти фантастичне, дивне та чудесне залежно від того, як текст змушує читача пояснювати неможливі або незвичайні події.

Тому говоритимемо не лише про тексти, де є привиди, відьми, боги чи магія. Фантастичне може виникати і в історії, яка загалом здається реалістичною, але в певний момент змушує засумніватися в самій природі того, що відбувається.

Лекція стане вступом до ширшої розмови про фантастичне в літературі: його різновиди, межі та способи взаємодії з реальністю, фольклором, історією та повсякденним досвідом.

Спеціальна підготовка з літературознавства не потрібна.

Тривалість: 1 година лекції + до 30 хвилин на запитання та обговорення.

Участь: безкоштовна.

Літературно-музична зустріч "Осінні барви"

Осінь на порозі. І вона спонукає нас зупинитися, помилуватися природою, поринути у спогади та подарувати собі трішки більше ніжності й затишку.

Тому 6 вересня, о 12:00, запрошуємо вас до Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди на літературно-музичну зустріч, яку ми назвали відповідно – "Осінні барви".

Разом із незмінним ведучим Ігорем Якубовським ми помандруємо у світ вишуканої співаної поезії, яка торкнеться найтонших струн душі.

На вас чекає:

✔ класика та романтична лірика, серед яких неперевершена поезія Ліни Костенко у піснях "Двори стоять у хуртовині айстр" та "Осінній день, осінній день, осінній!"; легендарна й рідна серцю "Вона" Костя Москальця (Constantine Moskalets); чуттєві композиції на слова молодих поетес "Що ти робиш зі мною, осене?!" Тетяни Яровициної (Tenditna Syla) та "Жоржини" Аліна Третяк.

✔ а ще історична правда про українську пісню – ми розвінчаємо міфи та розповімо вам правдиву історію про те, як росіяни привласнили нашу народну пісню "В саду осіннім айстри білі", переробивши її на "Вот кто-то с горочки спустился".

Також в цей день лунатимуть проникливі мелодії, написані на вірші Данила Кулиняка ("Палять листя"), Анатолія Тарана ("Журавлі") та багато інших світлих пісень.

Приходьте, щоб разом поспівати, помріяти, відволіктися від тривожних думок. Згадаймо найцінніше та наповнимо серця вже осіннім теплом у колі однодумців!

Читацький клуб на Освіти. Збірка новел Ганни Крицької "Пульс пуповини. Анатомія почуттів еміграції"

Для Читацького клубу 27 вересня Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди обрала збірку новел Ганни Крицької (Ganna Krytska) "Пульс пуповини. Анатомія почуттів еміграції", яка вийшла у видавництві Літературна брама і тільки-но з’явилася в суспільному просторі.

Авторка порушує в своїй книзі дуже непросту соціальну тему. Ганна пише чесно і прозоро, промовляючи до світу не тільки як письменниця, а і як гештальт-терапевтка, що підтримує українців.

В її серці – безліч реальних людських історій. Вона говорить з власного досвіду – як жінка і мати, що знає ціну буття в чужій країні. І як особистість, що змушена стикатися із соціальною ізоляцією по обидва боки кордону та вчитися протистояти їй.

"Пульс пуповини" – це мандрівка судинами еміграції, де поруч живуть страх, провина, сором, співчуття і велика, вперта любов. У коротких, точних історіях переплітаються війна, дорослішання, стосунки й пошук себе "там" і "тут", у новій країні й у власному серці. Це книжка про те, як пережите стає досвідом, біль – скульптурним матеріалом, а людина – сильнішою, аніж думала.

Ось про це і взялася розповісти в книжці Ганна Крицька, присвятивши її двом своїм донькам: тій, що повернулася додому, і тій, що за кордоном через війну. Ставлячи перед читачем важливі питання, письменниця водночас зберігає внутрішній спокій та залишається гранично щирою і зрозумілою.

Все це, як мінімум, гарантує нам цікаве обговорення, що стане не тільки аналізом книги, а й спільною психологічною терапією. Тож читайте, готуйтеся – у вас в запасі майже місяць!

Слово, що зберігає пам’ять

30 серпня о 12:00 запрошуємо до поетичних читань в Центральній бібліотеці Солом'янки імені Григорія Сковороди, присвячених пам’яті захисників і захисниць України, які загинули, боронячи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

Цього дня говоритиме поезія.

Звучатимуть вірші українських військових поетів, для яких слово стало способом осмислити війну, побратимство, любов до України та ціну свободи. Звучатимуть також поетичні присвяти тим, хто віддав своє життя за нашу можливість жити, любити, працювати й мріяти.

Є слова, які залишаються з нами назавжди. Є імена, які не можна дозволити собі забути.

Ці читання - можливість зупинитися, згадати й подякувати тим, хто став на захист України та заплатив за її свободу найвищу ціну.

Запрошуємо всіх, для кого українське слово - живе, важливе й незабутнє. Усіх, хто хоче разом із нами вшанувати пам’ять полеглих Героїв і Героїнь.

Приходьте.

Щоб пам’ятати.

Щоб почути.

Щоб називати імена тих, завдяки кому сьогодні звучить українська поезія.