Наступного четверга, 28 травня, о 16:00 запрошуємо до Центральної бібліотеки Солом'янки імені Григорія Сковороди на зустріч із літературознавицею, кандидаткою філологічних наук Людмилою Даниленко.
Тему розмови, яку присвятимо 165-річчю перепоховання Кобзаря на Батьківщині, ми обрали символічну: "Рідна домівка в ліриці Тараса Шевченка: погляд крізь новітню війну".
Поговоримо про один із непростих і глибоких текстів Кобзаря "І досі сниться: під горою…" (1850). Спробуємо разом прочитати закладені в ньому сенси, образи й символи, які саме сьогодні є надзвичайно актуальними.
Своїм власним прочитанням вірша поділиться й сама лекторка – як людина, яка втратила рідну домівку через російську навалу.
Пропонуємо кожному з вас перед зустріччю просто перечитати вірш – без поспіху – і поділитися своїми думками й відчуттями з нами:
І досі сниться: під горою
Меж вербами та над водою
Біленька хаточка. Сидить
Неначе й досі сивий дід
Коло хатиночки і бавить
Хорошеє та кучеряве
Своє маленькеє внуча.
І досі сниться, вийшла з хати
Веселая, сміючись, мати,
Цілує діда і дитя
Аж тричі весело цілує,
Прийма на руки, і годує,
І спать несе. А дід сидить
І усміхається, і стиха
Промовить нишком: – Де ж те лихо?
Печалі тії, вороги?
І нищечком старий читає,
Перехрестившись, "Отче наш".
Крізь верби сонечко сіяє
І тихо гасне. День погас,
І все почило. Сивий в хату
Й собі пішов опочивати.
Отже, приходьте в четвер. Буде цікаво!



