Показ дописів із міткою онлайн-лекція. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою онлайн-лекція. Показати всі дописи

вівторок, 23 листопада 2021 р.

Символізм художньої мови шістдесятників

 
В рамках проєкту "Історична грамотність", до дня загибелі Алли Горської, запрошуємо на просвітницьку онлайн-лекцію Олени Лодзинської "Символізм художньої мови шістдесятників".
Мета зустрічі: популяризація українських діячів мистецтва 60-х, 70-х років, збільшення зацікавленої аудиторії.
💥Лекторка - Олена Лодзинська, завідувачка Музею шістдесятництва - філії Музею історії міста Києва.
26 листопада о 15-00 на сторінці https://www.facebook.com/zbs.solomyanska

понеділок, 7 червня 2021 р.

Онлайн-лекція «Розстріляна палітра. Репресовані українські художники, поховані в Биківні».

9 червня о 15:00, у рамках спільного проєкту Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та «Публічних бібліотек Солом’янки», відбудеться онлайн-лекція на тему «Розстріляна палітра. Репресовані українські художники, поховані в Биківні».
У Биківнянському мартирологу представлено чимало діячів Розстріляного відродження – літературно-мистецького покоління 1920-1930-х років, яке пов’язують з піднесенням та розквітом української культури. Окремою сторінкою в український ренесанс цього періоду вписана діяльність провідних українських художників, серед яких Володимир Гагенмейстер, Микола Івасюк, Михайло Бойчук, Василь Седляр та інші.
Українські художники 1920-1930-х років презентували різні стилі й напрямки образотворчого мистецтва, різні мистецькі школи й світоглядні платформи, але були поєднані національним спрямуванням у творчості. Безперечний талант митців та україноцентризм у творчості в поєднанні зі свободою мислення та почасти європейською освітою стали підґрунтям як для їхнього визнання, так і для того, аби художні здобутки митців назавжди залишилися у скарбниці української культури.
Проте радянська влада, зорієнтована на обслуговування диктатури пролетаріату, не змогла дозволити вільно розвиватися яскравим і самобутнім українським художникам. Володимир Гагенмейстер, Микола Івасюк, Михайло Бойчук були знищені сталінським режимом, як багато інших, причетних до українського національного самоствердження та відродження.
У своїй розповіді про долі тих, хто формував обличчя українського живопису в 1920-1930-х роках, лекторка, старший науковий співробітник НІМЗ «Биківнянські могили» - Тамара Бойко розповість про основні тенденції розвитку малярства цього періоду, ознайомить із знаковими картинами митців та згадає важливі документи з архівно-кримінальних справ репресованих художників.
Ви також дізнаєтесь:
• як представник відомого дворянського роду, що належав до гербу Гаген, став українським художником і педагогом;
• чому Микола Івасюк повернувся до радянської України та в чому його звинуватили співробітники НКВС;
• хто ще з художників-бойчукістів похований у Биківні;
• якою була доля Софії Налепинської.

пʼятниця, 12 березня 2021 р.

Освітня лекція-екскурсія Олександра Хоменка

До дня утворення Центральної Ради, 17 березня о 15.00 запрошуємо на другу освітню лекцію-екскурсію з кандидатом історичних наук, науковим співробітником відділу "Музей Української революції 1917 - 1921 років" НМІУ - Олександром Хоменком
Тема 3 зустрічі: "Центральна Рада: початок українського поступу." 
https://www.facebook.com/zbs.solomyanska

пʼятниця, 26 лютого 2021 р.

Онлайн-лекція "Пам’ять заради життя: Биківнянський мартиролог: імена, викреслені з афіш"

У березні Україна відзначатиме Всесвітній день театру. Важливі і трагічні сторінки історії українського театру 30-х років ХХ ст. відкриє нам лекторка, начальниця науково-дослідного відділу Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Олена Полідович
У своїй розповіді про долю тих, чиє життя належало театру і обірвалось у 1937-1938 роках за злочинним присудом влади, лекторка розкриє особливості роботи з архівними документами і представить власні рефлексії щодо процесів радянізації суспільства та їх наслідків.
Ви дізнаєтесь:
як змінювався український театр у 20-30-тих роках минулого століття;
чому для радянської влади було надто важливим контролювати сценічне мистецтво;
якими були творчі здобутки тих, кого сталінський режим зарахував до "ворогів народу";
за яких обставин стало можливим розкриття правди про злочини минулого.

четвер, 25 лютого 2021 р.

"Самураї, хто вони?" Друга онлайн-лекція

Публічні бібліотеки Солом'янки запрошують 26 лютого о 17:00 на Другу частину онлайн-лекції про виникнення і становлення самурайства в Японії "Самураї, хто вони?" від кандидатки історичних наук, історикині, викладачки КНУ імені Тараса Шевченка - Олесі Жданович.
Пані Олеся Жданович - авторка цілого курсу лекцій: "Політична історія Японії епохи самурайських диктатур" (20 лекцій), але нам із вами донесе найважливіші та найцікавіші моменти.
https://www.facebook.com/zbs.solomyanska

понеділок, 1 лютого 2021 р.

Освітня лекція-екскурсія з Олександром Хоменком

3 лютого о 15.00 запрошуємо на другу освітню лекцію-екскурсію з кандидатом історичних наук, науковим співробітником відділу "Музей Української революції 1917 - 1921 років" НМІУ - Олександром Хоменком. Тема зустрічі: "Акт Злуки"
👉 https://www.facebook.com/zbs.solomyanska

неділя, 31 січня 2021 р.

Онлайн-лекція Тетяни Шептицької

02 лютого о 15-00 запрошуємо на першу історико-літературознавчу лекцію Тетяни Шептицької, заступника генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», в рамках спільного проєкту Публічних бібліотек Солом’янки та Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» під назвою «Пам’ять заради життя».
На основі матеріалів із архівно-кримінальних справ репресованих письменників лекторка не лише розкриє особливості творчої біографії митців, а також розкаже про те, як «працювали» співробітники НКВС із мистецьким середовищем і будували звинувачення проти творчої еліти України. Ви також дізнаєтесь:
– хто ще із українських літераторів покоїться у братських Биківнянських могилах;
– які показові деталі, важливі сюжети містяться в архівно-кримінальних справах репресованих літераторів;
– у чому звинувачували українських футуристів;
– з кого із письменниць чекісти зробили український аналог Мати Харі.