четвер, 29 березня 2018 р.

Зустріч з Наталкою Поклад

Сьогодні у бібліотеці імені І. Багряного відбулась зустріч із відомою українською письменницею, журналісткою Наталкою Поклад. Пані Наталка розповіла про рідний край, про «дороги між полями, в іменах моя земля».
Письменниця дуже зацікавила дітей чарівними вигаданими розповідями про дівчинку Марійку. Та, чи не найбільше слухала цю розповідь дівчинка на ім’я Марійка. Наталка Поклад розповіла і не вигадану історію про дівчинку Марійку, власне, таке ім’я має її внучка. 
Найактивніші діти, які розгадували загадки, отримали подарунки від Наталки Поклад – журнал «Малятко», де надруковані і загадки, і віршики письменниці.

вівторок, 27 березня 2018 р.

Усміхнене сонечко у бібліотеці

У бібліотеці імені М. Реріха відбулась творча зустріч із письменницею, журналісткою Тетяною Череп-Пероганич. Письменниця на зустрічі із дітками розповіла про головного Героя своєї книжечки «Назустріч сонечку».
Малечі так сподобався – Богданчик (а саме так звати головного Героя), який шукав сонечко, що дехто пізнавав себе й підходив зі своїми розповідями до письменниці. Бо кмітливий Богданчик, як і діти, мешкає у київській квартирі, і трішки непосидючий і вдома, і в дитячому садочку. Та настанови старших допомагають пізнати цей складний світ, і зробити його добрішим. Отакий вийшов цікавий діалог: авторки й маленьких слухачів. Ще діти залюбки відповідали на загадки, які складені також Тетяною Череп-Пероганич.

понеділок, 26 березня 2018 р.

Хлопчик Чок побував у бібліотеці

У бібліотеці імені Ф. Достоєвського відбулась зустріч з українською письменницею, поетесою Марією Морозенко. Зустріч відбулась у формі діалогу між авторкою та найменшими відвідувачами бібліотеки, які тільки-но вчаться читати. Тому їм було цікаво дізнатися від самої письменниці, як же народжуються казки?!
Власне, першою казкою і стала історія про «Незвичайні пригоди Чока, який шукав щастя». Хлопчик Чок мандрував у Країні Ласунів та в Країні Замазур, як з’ясувалося, що серед діток не було замазур, бо всі зранку вмиваються…
Наприкінці зустрічі Марія Морозенко побажала дітям цікавого читання книжок у родинному колі. А діти подарували улюбленій дитячій письменниці свою «книжку» – поробку – букет квітів на тлі книжки. Такий подарунок найцінніший, бо зроблений дитячими руками з любов’ю.

Агенти Щастя у бібліотеці

Справжні Агенти Щастя з’явилися у бібліотеці імені П. Вершигори.
А стали ними найменші читачі, завдяки дитячій письменниці, Казкарці Джинні - Євгенії Пірог, яка завітала із «Мапою ЩАСЛИВИХ пригод». Власне, за книжкою письменниці «Агент безпеки Ромчик, або Експрес Щастя» діти ознайомившись із героями книжки пані Євгенії з Ромчиком, Катрусею, співали, грали та міркували про щастя. І виконавши всі завдання квесту з книги, долучились до читацьких мандрів «Мапа ЩАСЛИВИХ пригод», у якій вже є читацькі групи із 10 областей(!).
І це не все, ще однією із умов, щоб стати Агентом Щастя була розповідь про свій край, про цікаві місцеві об’єкти. А Солом’янка надто чарівна і мальовнича…

Мандрівка у світ книжок Лесі Ворониної

Дитяча письменниця, перекладачка, журналістка Леся Воронина завітала у бібліотеку імені І. Світличного із приємною новиною. Так, на зустріч із другокласниками Спеціалізованої школи №7 ім. М. Рильського прийшла, окрім улюблених книжок, з макетом нової дитячої книжки «Пригоди голубого папуги». Разом із нею, її талісман – товаришка Пані Ґава – м’яка іграшка, яка не лише здійснює бажання, а й виконує ще одну важливу місію для письменниці – допомагає запам’ятати прізвище авторки.
Проте бажання Пані Ґава виконує лише тим діткам, хто прийшов на зустріч із письменницею у гарному настрої. А цього дня всі були радісні і веселі, бо розмову письменниця, власне, і розпочала не тільки із знайомства Пані Ґавою, а й із суперагентом 000 та «Таємним товариством боягузів» і «Таємним товариством брехунів». Утім, як з’ясувалося, сьогоднішні гості бібліотеки аж ніяк не були боягузами… а тим паче, брехунцями, а охоче відповідали на запитання письменниці.

ПИСАНКОВИЙ ДИВОСВІТ

Творили у бібліотеці імені Ф. Достоєвського діти, які не лише власноруч розмалювали писанки, а й дізналися багато цікавих фактів з історії виникнення писанкарства, про які їм розповіла Віра Волинчук. Писанка – це витвір мистецтва.
Недарма Тарас Шевченко красу українського села описав «неначе писанка село»… Писанка – це свято у фарбах, це музика в кольорі. Жовтими, синіми, червоними кольорами розмальовували діти писанки, де кожна лінія несе в собі певний зміст. Так, справді кожен із орнаментів несе собі сакральне значення, скажімо, сонце – на щастя, дубове листя – символізує могутність, квіти означають радість.
Тож хлопчики переважно малювали дерево-життя, а дівчатка обрали собі для розмальовок квіти. І робили це з великим задоволенням, бо жодне свято не приносить стільки радості й душевної теплоти, як Великдень.

ЄДИНОВСЕ: І МУЗИКА, І ПІСНЯ, І КАРТИНА

Їх поєднала не лише молодість, а й бажання віднайти свій стиль у мистецтві. І, схоже, їм вдалося, з огляду на те, як це тріо сприймали слухачі.
У бібліотеці імені М. Реріха відбувся музично-живописний перфоманс групи «Єдиновсе». Справді, у єдиному пориві грали, співали, малювали, такий собі тандем музики та живопису. А створювали його Олександр Гайдай, Геннадій Кузнецов та Анна Дем’янова.
Тож, у той момент, коли Олександр і Геннадій грали і співали, Анна творила пензлем свої відчуття від почутого. І це настільки гармонічно виглядало, як і той духовний світ, про який вони розповідали у своїй піснях. Музика і живопис зробили свою справу: у залі панувала повна ідилія...

пʼятниця, 16 березня 2018 р.

Подорож у казку

Із малюнками до казок Віталії Савченко «Жадібні ведмежата», «Райдуга казок», «Сім’я чарівників» зустрічали другокласники Спеціалізованої школи №115 імені І. Огієнка та спеціалізованої школи імені М. Рильського №7 письменницю з Івано-Франківська у бібліотеці "Солом`янська".
Казки пані Віталії дуже подобаються і найменшим читачам, і дорослим. Бо мають цікаві історії і носять повчальний характер. Як-от лисичка – модниця і чепоруха, яка зрозуміла, що красивий одяг – не гарантія життєвого успіху.
Діти не лише захоплено слухали пані Віталію, яка майстерно розповідала історії голосами казкових героїв, а й самі читали і розгадували загадки. Відповіла на запитання учнів, зокрема, звідки письменниця черпає такі чудернацькі історії. А історії із життя лісових мешканців, за словами Віталії Савченко, переказує їй сорока, що мешкає за вікном, іноді нашіптує фея.
Пані Вікторія порадила дітям щодня читати казку, приміром, у збірці «Вечірня казка», у якій зібрані казки народів світу та на останній сторінці друкується кросворд – незвичний – саме за історіями казок, уміщених у збірці.
Зустріч закінчилася подарунками книг бібліотеці – з автографами пані Віталії.

середа, 7 березня 2018 р.

Енергія кохання…

Саме так можна сказати про сьогоднішній виступ у бібліотеці імені Ф. Достоєвського українського поета, театрального діяча, науковця і винахідника, кандидата технічних наук, доцента Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Віталія Іващенка. Свою першу збірку віршів Віталій Іващенко видав у 55 років, а свого першого вірша написав у сьомому класі, коли закохався. «Вона сиділа на середньому ряду, а я – упівоберта до неї. Приємно дивитись!», – зізнався сивочолий, але постійно закоханий у життя Віталій Вадимович. Його поезія – була тільки для закоханих як подаруночки замість квітів. Як і сьогодні звучала лише любовна лірика поета, вибрана поетом із власних 15 книжечок: «Тобі, кохана!», «Мозаїка життя», «Краплинки». Краплинка у морі – це море, краплинка у дощі – це дощ, краплинка у коханні – це кохання…

пʼятниця, 2 березня 2018 р.

Журнал «Пізнайко» у бібліотеці

Третьокласники спеціалізованої середньої школи №64 були видавцями справжнісінького журналу. У дитячу бібліотеку імені І. Багряного завітав журнал «Пізнайко», який приніс дітям багато цікаво і пізнавального. І не лише щодо змістовного наповнення журналу. 
Менеджер журналу Олександра Кондратюк в ігровій формі, а допомагав їй креативний Бурсучок, розповіла дітям про всі професії, які причетні до видання дитячого журналу. 
Самі діти на цей час стали редакторами, дизайнерами, письменниками. Власне, художниками, бо всі гуртом працювали над створенням чергового номеру: малювали, придумували різні заголовки, бо без них не обійтися. 
І наостанок, Олександра майстерно довершила видання – зібравши всі сторінки, створила макет. Бачили б, скільки радості було в дитячих посмішках!
І щойно створений журнал "Пізнайко" помандрував снігами в школу...