Творили у бібліотеці імені Ф. Достоєвського діти, які не лише власноруч розмалювали писанки, а й дізналися багато цікавих фактів з історії виникнення писанкарства, про які їм розповіла Віра Волинчук. Писанка – це витвір мистецтва.
Недарма Тарас Шевченко красу українського села описав «неначе писанка село»… Писанка – це свято у фарбах, це музика в кольорі. Жовтими, синіми, червоними кольорами розмальовували діти писанки, де кожна лінія несе в собі певний зміст. Так, справді кожен із орнаментів несе собі сакральне значення, скажімо, сонце – на щастя, дубове листя – символізує могутність, квіти означають радість.
Тож хлопчики переважно малювали дерево-життя, а дівчатка обрали собі для розмальовок квіти. І робили це з великим задоволенням, бо жодне свято не приносить стільки радості й душевної теплоти, як Великдень.
Немає коментарів:
Дописати коментар